Нещодавно, 20-25 травня, в литовському місті Каунас відбувся Чемпіонат світу паверліфтингу з жиму штанги лежачи серед чоловіків та жінок, юніорів та юніорок, юнаків та дівчат. Аби визначити найкращих на спортивне свято зібралося майже чотириста важкоатлетів із сорока двох країн. Впродовж змагальних днів спортсменами було встановлено чимало світових рекордів, один з яких належить і старшому солдату  Роману Мартиненку з Львівщини.

Візитівка.  
Старший солдат строкової служби  МАРТИНЕНКО Роман Михайлович – майстер спорту міжнародного класу з паверліфтингу. Срібний призер чемпіонату світу серед юніорів (2012 р.), чемпіон Європи серед юніорів (2013 р.), Чемпіон світу серед юніорів (2013), багаторазовий чемпіон та призер міжнародних змагань, чемпіонатів та Кубків України. Член збірної команди України серед юніорів, тренер з паверліфтингу. Проходить строкову військову службу в спортивній роті Навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міністерства оборони України (м. Львів).

– Перший змагальний день ознаменувався для нашої збірної двома «золотими» та однією «срібною» медалями»  – розпочав наше спілкування Роман.  – Марія Ільїнська з результатом 77,5 кг отримала безкомпромісну перемогу у ваговій категорії до 47 кг серед дівчат. У запеклій боротьбі ще одне золото нам принесла Єлизавета Бан – вижавши 97,5 кг вона повторила результат суперниці та за меншої власної ваги стала переможницею у віковій категорії до 47 кг серед юніорок. А Євген Криса завершив свій виступ на другому місці у віковій категорії до 74 кг серед юніорів з результатом 217,5 кг.
– Для мене, особисто, важливим став третій день виступів. Для розігріву я замовив у першій спробі 240 кг, і… на 10 кг обійшов свого найближчого переслідувача – Дениса Козлова з Казахстану, який у наступних спробах так і не зумів приборкати вагу в 237,5 кг.  Ще один мій конкурент – бронзовий призер японець Гокі Омуро, хоч і результативно попрацював у своїх спробах, виступив ще скромніше (190 кг – 202,5 кг – 210 кг). Тож коли вони вже завершили свої виступи я вирішив замовити вагу у 250 кг, а впоравшись із нею, на куражі, у третій спробі й 255,5 кг, які й стали рекордними.
—    До свого крайнього результату у своїй «коронній» справі йшов давно. Порадувало мене те, як легко зумів вижати вагу. Виявляється запас у мене був солідний, думаю, що влітку у Техасі (США) зумію порадувати глядачів новими здобутками – хочу замовити 260 кг.
Тут слід додати, що мій рекорд дещо шокував моїй суперників, адже вони не очікували того, що поб’ю попереднє досягнення на 5 кг. До того часу, як минулого року рекорд світу оновив казахський спортсмен Єрбол Науанов, попередній рекорд тримався довгих вісім років. Єрбол – мій хороший товариш. Сам він на цьому чемпіонаті не виступав, а приїхав як тренер-консультант Дениса Козлова. Після змагань він щиро привітав мене і сказав: «Молодець. Через рік знову зустрінемося уже на дорослому чемпіонаті».

Майбутній чемпіон народився  в місті Новий Розділ, що на Львівщині. У шостому класі старшої школи Роман, як і більшість хлопчаків  його віку,  загорівся  ідеєю займатися в спортивній секції. Не зволікаючи часу хлопчина обрав для себе не просту спортивну дисципліну, власне, вирішив займатися боксом.
«Чесно кажучи, зубріння уроків давалося мені досить складно: я волів би шість уроків провести у спортивному залі, аніж сорок п’ять хвилин висидіти на геометрії чи фізиці. Єдиними улюбленими предметами, які я завжди відвідував були фізкультура та допризовна підготовка юнаків або як зараз її називають «Захист Вітчизни». Та й зразковою поведінкою ніколи не відрізнявся, завжди з товаришами вигадували якісь приколи. Тож коли повідомив батькам про те, що хочу займатися у боксерській секції гадаю вони зітхнули з полегшенням – все ж не тинятимуся вулицями.
Заняття в секції були цікавими та пізнавальними для мене, однак через рік мій тренер Богдан Миколайович, очевидно зваживши мої перспективи у цьому виді спорту, порадив мені зайнятися важкою атлетикою. Відверто кажучи, на той час  все більше часу відведеного на тренування приділяв цій спортивній дисципліні. Можливо були й якісь меркантильні мотиви, адже на той час я вже зрозумів, що для того аби подобатися дівчатам самого розуму недостатньо, необхідно ще й мати гарно вибудовану атлетичну фігуру. Насправді, я жартую, але як кажуть, в кожному жарті є доля правди.
Мої заняття спортом  почали приносити певні дивіденди, так як почав виступати в змаганнях спочатку за школу, а згодом на міському та обласному рівнях, тож й навчанні викладачі робили деякі поблажки. Десь наприкінці восьмого класу мені подарували ілюстроване видання з бодібілдінгу, в якому було розписано схему тренувань, однак я дещо її модифікував з тією метою аби працювати не лише заради «накачки» м’язів, а й для збільшення силової витривалості. Таким чином мені вдалося  під себе створити універсальну програму подальшого фізичного розвитку.
Власне, у паверліфтинг я прийшов тоді, коли зрозумів, що самого «качання» залізом мені вже замало – хотілося більшої реалізації своїх спортивних прагнень. То було 2008 році і я саме вступив до Львівського державного університету фізичної культури (ЛДУФК). Десь в жовтні мені запропонували   виступити у складі збірної на  чемпіонаті області.   Півторамісячне спілкування у спортивному колі навчального вузу утвердило моє переконання в тому, що цей вид спорту набагато цікавіший від, приміром, бодібілдингу в якому атлетів оцінюють за великими та красивими біцепсами, вмінням якнайкраще подати своє тіло. Аматори помилково вважають їх спорідненими дисциплінами. Насправді ж відмінності є, а в контексті досягнення значних результатів – суттєві, особливо щодо режиму тренувань, харчування, екіпірування.
Отже, озброєний цими знаннями погодився і… показав найкращий результат у своїй ваговій категорії (до 66 кг): без відповідного екіпірування, з недосконалою технікою. Таким чином виконав  норматив кандидата в майстри спорту (515 кг у підсумку), піднявши штангу максимальної ваги у трьох вправах із результатом: присідання зі штангою на плечах – 192,5 кг, жим штанги лежачи – 127,5 кг, станова тяга штанги – 195 кг. У такому порядку, як я вказав, вони і виконуються на змаганнях, а головним показником є піднята вага. Загальновідомий факт, що завдяки спеціальним режимам тренування, нам за однакової ваги вдається піднімати значно важчі штанги, ніж бодибілдерам.
Очевидно такий вдалий старт у новій для себе іпостасі опосередковано посприяв тому, що вже на другому курсі Роман виконав норматив майстра спорту, а наприкінці літа 2012 року, у польському місті Щирк, під час Чемпіонату світу з паверліфтингу серед юніорів та юніорок,  випускник ЛДУФК посів друге місце у ваговій категорії до 83 кг та виконав норматив майстра спорту міжнародного класу ( результати – присідання зі штангою на плечах – 320 кг, жим штанги лежачи – 247, 5 кг, станова  тяга штанги – 247,5 кг.  Загальна вага склала – 815 кілограмів за особистої ваги в 81 кілограм.) До речі, його результат у жимі штанги лежачи перевершив діючий на той час європейський рекорд на 47,5 кг (200 кг).
Цього ж року сталася в житті юнака ще одна знакова подія – його було призвано до лав Збройних Сил України на строкову військову службу, яку він проходить в спортивній роті Навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міністерства оборони України (м. Львів).
– Після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «фізичне виховання» вирішив після спілкування зі своїми наставниками пройти строкову військову службу в Збройних Силах?, – веде далі юнак. – Я вже знав, що у Львові є така спортивна база, то ж пішов до війська із твердим переконанням, що і далі буду займатися улюбленою справою. Значною мірою підтверджував мою впевненість той факт, що військова служба не перерве моїх відносин із тренерами майстром спорту міжнародного класу з пауерліфтингу Володимиром Оліярником та майстром спорту з важкої атлетики, тренером збірної команди України з вадами зору Марією Розторгуй, а навпаки збагатить мене досвідом та додасть життєвої мудрості.
Власне, так воно і вийшло і вже наприкінці року, на чемпіонаті України серед юніорів в ході відбору на Чемпіонат Європи, що відбувся у квітні цього року я перевершив свій попередній результат на 17,5 кг узявши вагу в 832,5 кг, щоправда посів лише другу сходинку п’єдесталу програвши перше місце виключно за більшою власною вагою.
А вже виступаючи на самому Чемпіонаті Європи у Празі (Чехія) здобув золоту нагороду. Варто сказати, що на цю континентальну першість з паверлівтингу зібралося понад 150 найсильніших спортсменів Європи. Крім мене, у складі збірної команди України виступило ще одна представниця нашого міста: першокурсниця Львівського державного університету фізичної культури майстер спорту Марія Ільницька. У складній боротьбі нам вдалося успішно подолали шлях до п’єдесталу пошани: Марія Ільницька здобула титул чемпіонки Європи з паверліфтингу з сумою триборства 370 кг (142,5 + 80 + 147,5). За результатами перших двох вправ Марія програвала 20 кг своїй основній суперниці росіянці Тетяні Смолехо, але в третій «коронній» вправі — становій тязі – бронзова призерка минулорічного чемпіонату світу з паверліфтингу підтвердила свою перевагу, випередивши росіянку на 2,5 кг. Крім того, Марія виборола друге місце в абсолютній першості серед представниць усіх вагових категорій.
Натомість виконавши дев’ять  спроб та набравши у підсумку триборства 842,5 кг (327,5 + 250 + 265) посів першу сходинку в чемпіонаті виборовши малі золоті нагороди в присіданні зі штангою на плечах та жимі лежачи. У своїй «коронній» вправі –  жимі лежачи – встановив новий  рекорд Європи – 250 кг.
Як ви вже зрозуміли зі спілкування з Романом, головним у паверліфтингу є загальна піднята вага. Завдяки спеціальним режимам тренування, спортсменам за однакової ваги вдається піднімати значно важчі штанги, ніж їхнім колегам (візаві) – бодибілдерам.
Отже, для нарощування сили найкраще виконувати у кожному підході 3-5 повтори, а не 10-12, як для нарощування м’язів. Крім того, паверліфтери виконують менше вправ ніж бодибілдери, тому і силові результати в них кращі. Бо сила «не розпилюється» на всілякі спліти чи пампінги. Тому й чемпіони цього виду спорту в присіданнях та становій тязі можуть піднімати ваги далеко за 400 кг.
У більшості випадків у паверліфтингу використовується тренування за циклами. Тобто, на початку сезону спортсмен тренується з малими вагами, які поступово наростають, а ж до свого максимуму, і навіть рекордів. Тривалість циклів може бути різною, найчастіше це 8-12 тижнів. В кінці сезону спортсмен починає знову тренувати з малими вагами, завдяки чому м’язи мають можливість відновитися.
Тренуючись по циклах, назавжди можна забути про слова «застій» чи «плато». Адже тут не потрібно нічого мудрувати, а тільки в готовій програмі порахувати свої відсотки.
Усі вправи також виконуються особливим чином. Наприклад, у присіданні, на відміну від того ж бодибілдингу, спортсмен кладе штангу не на верх трапецій, а трохи нижче. На задні дельти. Спочатку здається що штанга злетить вниз, та насправді з часом передпліччя звикають до ваги, і все стає на місце. Що дає таке положення грифу? По-перше, він не врізається в тіло при великих вагах. А ваги там дійсно великі! Крім того, таке положення грифу дає можливість нахилити корпус трохи вперед. Завдяки цьому значну частину вантажу на себе приймає спина, допомагаючи ногам виконати роботу. Є ще один нюанс. Паверліфтери не просто опускаються зі штангою вниз, а ніби сідають на горшок. Спочатку згинається тазобедренний суглоб, а не колінний. Адже перший значно міцніший за колінний. Повірте, при великих вагах це дуже серйозний момент. У жимі штанги лежачи  також є свої нюанси. По-перше, спортсмен перед виконанням вправи лягає на лавку, сильно прогинаючись в грудному відділі, так званий – «міст». Це дає йому можливість підключити до трицепсів і грудних, дуже сильні м’язи спини. Крім того, банально зменшується амплітуда виконання вправи. Думаю, що не варто зайве пояснювати, що це допоможе підняти більшу вагу. Крім того, більшість спортсменів виконує вправу беручись за штангу максимально широко – так також зменшується амплітуда виконання.
А от станову тягу часто виконують у стилі «сумо». Це коли ноги стоять дуже широко, а руки беруться за гриф вузько. В такому випадку також зменшується амплітуда виконання.
Важливу роль в паверліфтингу відіграє екіпіровка,  що в багатьох випадках  здатна додати до результату спортсмена десятки кілограм, а також вберегтись від травми. До неї входять спеціальні жимові майки, наколінні бинти, важкоатлетичні пояси,  лямки на кисті рук.
Як же вона працюють? Наприклад, жимову майку вибирають на 1-2 розміри меншою. В результаті цього, плечі спортсмена ніби стягнуті докупи. Оскільки виготовлена вона із надзвичайно міцної тканини, то при опускання штанги на груди (жим лежачи) вона допомагає в початковій фазі вправи підняти вагу. Те саме із наколінними бинтами. Їх спортсмени намотують так туго, що не можуть самостійно зігнути ногу, пересуваються, як ножиці. Зате, коли присідають зі штангою на плечах, то вони допомагають спортсменові встати з нижньої точки.
Лямки на кисті рук допомагають паверліфтеру втримати гриф важкої штанги при виконанні станової тяги. Важкоатлетичний пояс – страхує від травми і допомагає присідати та тягнути.

Насамкінець розмови я запитав у Романа про те, чи не хоче він після строкової військової служби підписати контракт на військову службу за контрактом і ось яку відповідь отримав.
–    Відверто кажучи, моє ставлення до війська завжди було досить складним: з одного боку – подобалися військові дисципліни: стрільба там, військова техніка, зрештою однострій, з іншого боку – я не уявляв собі як можна інтегрувати тренування у розпорядок типового військового дня. Однак виявилося, що це можливо і одягнувши військовий однострій  восени минулого року, я ще жодного дня не пожалів про свій вчинок. На рахунок контракту з оборонним відомством  я ще, чесно, не думав: у найближчих планах вступити на п’ятий курс нашого Університету фізичної культури та отримати диплом «магістра». То ж якщо вийде продуктивно суміщати навчання та військову службу – чому б ні.


Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s