Досвід міста Лева: у справі передачі «військового» житла в комунальну власність потрібен діалог без амбіцій!

Posted: 07.11.2013 by rmclviv in 2013, ВАЖЛИВО!!!
Позначки:, , , , , , , , ,

Львівський гарнізон упевнено тримається у «лідерах» проблемної галузі щодо житла для військовослужбовців Збройних Сил України. І йдеться не лише про будівництво нових квадратних метрів для людей у погонах, але й експлуатацію існуючих житлових фондів військових містечок, балансоутримувачем яких є оборонне відомство держави. Проблема перманентна. Періодично, у тому чи іншому вигляді порушується у ЗМІ. Але, далі розмов справа, чомусь, не рухається. Розібратися у цій «кухні» без фахових коментарів експерта важко. У двох словах ситуація виглядає наступним чином: Міноборони готове «розпрощатися» із власним житловим фондом, а місто, у свою чергу, не поспішає прийняти такий «подарунок» від державної інституції. У заручниках ситуації люди, яким випало проживати у цих «проблемних» спорудах.
Для того, щоби внести конкретику у актуальне питання щодо передачі житлового фонду військових містечок у власність територіальної громади, 6 листопада у 58 Будинку офіцерів МО України відбувся брифінг для журналістів виконуючого обов’язки начальника КЕВ м. Львова Богдана Йосиповича Стадника.
Армійський кошторис на комунальній «дієті»
Фактично, брифінг відбувався у форматі монологу однієї особи. Адже не зважаючи на те, що ВО керівника КЕВ міста Львова перебуває на посаді лише третій місяць, він встиг заглибитися у тему і перейнятися цією проблемою. Зокрема, Богдан Йосипович каже, що навколо процесу «зміни власника» будівель вирує досить багато чуток, розмов, припущень, тобто, не бракує емоцій. І не дивно, адже питання впритул стосується понад семи з половиною тисяч сімей львів’ян, які мешкають у будинках військового житлового фонду.
Передовою лінією військово-комунального «фронту», за словами Б. Стадника є два військових містечка – 208 та 209, що по вулиці Стрийській. Вони найбільші у місті і за площею, й за щільністю заселення. У 80-х роках минулого століття на виділених під потреби оборони землях було збудовано танкоремонтне підприємство та цілий мікрорайон для проживання сімей військових. З припиненням існування СРСР змінилася система фінансування військово-комунальної сфери. Разом з тим, станом на 2013 рік, лише 5 відсотків населення відомчих будинків у Львові можна вважати такими, що мають якість стосунки до війська. Решта 95% – цивільні люди, житло яких військове відомство не має юридичного права утримувати. До того ж, каже чиновник, у  кошторисі Міноборони не передбачено жодної гривні на утримання об’єктів житлового фонду. Однак і полишати ситуацію у такому стані не можливо. Оборонне відомство, розуміючи відповідальність, вдається до пошуку альтернативних шляхів розв’язання проблеми.
Для того, аби розібратись, яким чином відбувалося врегулювання цього питання Богдан Стадник запропонував учасникам брифінгу звернутись до фактів.
Зі слів чиновника, ще у 2005 році квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова спільно з управлінням житлово-комунального господарства Львівської міської ради опрацьовано перелік житлових будинків, комунальних споруд та інженерних мереж, які пропонуються для передачі у комунальну власність міської громади. Зокрема, серед них і комплекс споруд по вулиці Стрийській. В даному переліку сторонами визначено та погоджено вартість проведення робіт з ремонту зазначених житлових будинків, комунальних споруд та інженерних мереж у сумі понад 27 мільйонів гривень. Разом із тим постало питання: звідки взяти стільки грошей? Вихід знайшовся. Оскільки бюджет військового відомства не передбачав таких витрат, було вирішено використати у якості «бартерного фонду» нерухоме майно, яке вивільнилось у результаті реформування. Відтак, Міністерством оборони України було погоджено перелік земельних ділянок та об’єктів нерухомості, які додатково безоплатно передаються міській громаді у вигляді компенсації за прийом і ремонт житлового фонду.
Ухвалою сесії Львівської міської ради від 29 грудня 2005 року № 3028 прийнято рішення щодо прийняття у власність територіальної громади міста Львова житлового фонду, об’єктів інфраструктури та інженерного забезпечення. Окремо було наголошено на скеруванні коштів, які будуть отримані від продажу земельних ділянок, які визначалися, як компенсація, на приведення прийнятого відомчого житлового фонду до належного технічного стану.
А «апетит», тим часом, зростає!
Разом з цим, зазначив Б.Стадник, виконавчий комітет Львівської міської ради у 2006 році ініціює повторну вартісну оцінку ремонтних робіт з приведення відомчого житлового фонду, об’єктів інфраструктури та інженерного забезпечення до належного технічного стану. За оцінкою 2006 року вартість ремонтних робіт складає понад 87 мільйонів гривень, тобто перевищує минулорічну погоджену суму у більш, ніж 3 рази.
У 2006-2008 роках місту Львову з державного бюджету України перераховано понад 47 мільйонів гривень субвенцій, тобто дотацій місцевим бюджетам з державного бюджету. Щоби правильно розуміти сутність цього терміну слід знати, що у відповідності до законодавства України, субвенція, або іншими словами міжбюджетний трансферт, виділяється виключно для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Ці 47 мільйонів гривень склали 54% визначеної у 2006 році вартості робіт. Тобто, державна підтримка передачі військового житла здійснювалась, а самої передачі не відбувалось.
Окрім того, виконавчий комітет, продовжуючи затягування з реалізацією рішення сесії міської ради під приводом відсутності фінансування з боку держави, ігнорує вимоги Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», стаття 4-2 якого чітко визначає: «…видатки, пов’язані з капітальним ремонтом об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність відшкодовуються з бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, у розмірі 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об’єктів».
У 2008 році квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова знову провів експертну оцінку земельних ділянок та об’єктів нерухомості, які у якості компенсації передаються у власність міста. Їх вартість оцінена у понад 68 мільйонів гривень, що разом із субвенціями цілком перекривало вартість ремонтних робіт з приведення відомчого житлового фонду, об’єктів інфраструктури та інженерного забезпечення до належного технічного стану. А місто, за умов виконання ухвали сесії міської ради, отримало би додатково понад 24 мільйонів гривень. прибутку.
Однієї «порції», виявляється, замало
Але, справа, як стверджує ВО начальника КЕВ міста Львова, з місця не рухається, потопає у паперах, листуванні, переговорах, звинуваченнях у ігноруванні законних інтересів львів’ян.
У 2010 році в пошуках компромісу та практичного розв’язання проблеми передачі військового житла місту розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року №193-р прийнято пропозицію Міністерства оборони та Львівської міської ради щодо передачі нерухомого військового майна у місті Львові у власність територіальної громади. В даному розпорядженні закладено механізм компенсації шляхом відведення громаді міста цілісних майнових комплексів військових містечок.
На виконання урядового рішення КЕВ міста Львова відпрацьовані акти прийому-передачі житлового фонду, об’єктів інфраструктури, інженерного забезпечення та подані для затвердження до виконавчого комітету Львівської міської ради. У свою чергу, виконавчий комітет Львівської міської ради, всупереч вимог Кабінету Міністрів України, на засіданні від 8 липня 2011 року приймає рішення (№ 651), яким висуває оборонному відомству держави додаткові умови щодо прийому військового житла, а саме: передача у комунальну власність міста додатково ще 10 земельних ділянок та 1 будівлі.
Таким чином, упродовж 7 років проблема передачі військового житлового фонду, попри усі намагання військового керівництва, не вирішується, лише апетити виконавчої влади зростають.
Впродовж цих років існує парадоксальна ситуація, яку можна чітко структуризувати у форматі елементарного математичного рівняння. По перше: територіальна громада міста Львова в особі сесії міської ради вирішила прийняти 103 відомчі будинки, об’єкти інфраструктури та інженерні мережі міністерства оборони. По-друге: Міністерство оборони України, його відповідальний підрозділ – Квартирно-експлуатаційний відділ, виконуючи урядові рішення та домовленості між військом та містом, ще у 2006 році підготували акти обстежень, акти приймання-передачі місту житлових будинків, комунальних споруд та інженерних мереж. По-третє: держава, виплачує місту субвенції для реалізації цих рішень. А у підсумку: орган виконавчої влади міської ради, маючи на ці процеси власну думку, висуває нові умови, затягує прийняття адміністративних рішень.
Але, «добавки» не буде!
Однак є одне «але»! Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 «Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил» безоплатна передача військового майна, землі, споруд, об’єктів тощо взагалі неможлива.
Львівський окружний адміністративний суд, до якого звернувся з позовом львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, у липні 2013 року визнав протиправним та скасував рішення виконавчого комітету Львівської міської ради щодо додаткових умов передачі військового житла. Отже, на сьогодні проблема передачі житлового фонду військових містечок у комунальну власність міста Львова залишається невирішеною.
Вищим керівництвом Міністерства оборони України зроблено всі можливі кроки та виконано всі можливі умови для вирішення проблеми передачі житлового фонду військових містечок у комунальну власність. Для подальшого вирішення ситуації, що склалася, необхідно розглянути питання невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів на сесії міської ради з подальшим визнанням в судовому порядку неправомірності дій виконавчого комітету щодо неприйняття житлового фонду у власність громади.
А тепер щодо емоцій
Продовжуючи думку ВО начальника КЕВ міста Львова підкреслив, що «післясмак» ситуації виглядає аж ніяк не привабливо. Адже пікантних ноток цій справі додає однобоке висвітлення місцевою  пресою цієї проблеми. Мовляв, військові, як завжди, винні. У такий спосіб створюється негативна громадська думка стосовно військових.
– Ми ніколи не приховували проблем, ми завжди готові до діалогу, ми понад 7 років пропонуємо і вживаємо практичних кроків для того, аби відомче житло, інженерні об’єкти та мережі були передані місту. На даний час зі 138 відомчих будинків ми змогли передати лише 36. І цей процес остаточно завмер із 2008 року. Ми готові до роботи. Але цей шлях передбачає дії, підкреслюю, позбавлені амбіцій дії з обох сторін, – каже Богдан Йосипович Стадник. – Наведені факти переконливо свідчать: яка зі сторін цього процесу діє, а яка – ні!
Відповідаючи на запитання журналістів посадовець наголосив, що відомча комунальна сфера у Львівському гарнізоні  не «зациклена» лише на тому, аби передати житлові споруди місцевій громаді. Тривають постійні роботи, щоби підтримувати належний технічний стан будівель. Щоправда, у бюджеті навпроти цієї статті витрат також зіяє «чорна діра».  Зокрема, після злиття два роки тому чотирьох будинкоуправлінь КЕВ в одне, ця установа успадкувала і борги попередників. Зокрема, 9 мільйонів лише перед ЛМКП «Львівтеплоенерго». Однак, тепло у мешканців військових будівель цієї зими усе ж таки буде. Договір укладено . Лише у 5 будівлях опалення поки-що не включили, через виявлену несправність під час гідравлічних випробувань. Днями це питання буде вирішено, запевнив журналістів посадовець.
– Треба розуміти, як витрачаються кошти мешканців відомчого житла, – зазначив Б.Стадник. – За тепло, воду та електрику споживачі розраховуються безпосередньо із підприємствами-постачальниками. Будинкоуправління №4 КЕВ міста Львова, як установа, яка здійснює нагляд за технічним станом будівель, отримує лише квартплату. Та й тут не усе гаразд. Заборгованість  квартиронаймачів по одному лише військовому містечку №208 складає 760 тисяч гривень.
Виконуючий обов’язки начальника КЕВ міста Львова також окреслив майбутнє іншого військового містечка – колишнього штабу Західного оперативного командування. Відтепер у ньому базуватимуться військові частини та установи гарнізону, які залишились у місті після розформування органу військового управління. Це дозволить зекономити значні кошти на оплату комунальних послуг і, також, вивільнить додаткові об’єкти на території міста.

Володимир Скоростецький

Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s