Увага! Диверсант “Зелений Змій”

Posted: 17.04.2014 by rmclviv in ВАЖЛИВО!!!, відлуння події
Позначки:, , ,

У мирний час п’яна людина в громадському місці викликає в оточуючих, здебільшого, відчуття відрази і огиди. У військовий час, п’яниця – це не лише порушник громадського порядку і норм суспільної моралі, але й носій відверто ворожих намірів. Ще б пак, публічний хмільний демарш – ідеальне підґрунтя для подальшої підривної роботи ідеологів та пропагандистів противника! А ще, це гарна картинка для «ганебних» репортажів вороже налаштованих засобів масової інформації.
На жаль, приклади такої негідної поведінки час від часу демонструють наші співвітчизники, ллючи воду на млин кремлівської пропаганди.
З питань профілактики такого роду порушень у ході часткової мобілізації ми поспілкувалися із заступником Волинського обласного комісара по роботі з особовим складом підполковником Володимиром Боднаруком.
Офіцер відзначив, що вживання спиртних напоїв завжди негативно позначається на морально-ділових якостях людини. Абсолютно неприйнятними подібні речі є на військовій службі. На жаль, під час заходів із проведення часткової мобілізації на призовному пункті Волинського ОВК фіксувалися випадки прибуття військовозобов’язаних напідпитку.
– Коли в Україні було оголошено особливий стан, і тривала часткова мобілізація громадян, багатьох чоловіків, які мають військові спеціальності, викликали на призовні пункти для подальшого їхнього відправлення до військових частин. Переважна більшість з них відповідально поставилися до того, що їх мобілізують, розуміючи, що на них покладається важлива місія – забезпечення оборонної здатності нашої держави, – говорить офіцер. – На жаль, серед великої кількості адекватних військовослужбовців запасу траплялися люди, які приносили з собою алкоголь, розпивали його, а потім дозволяли собі у стані алкогольного сп’яніння дебоширити у військкоматі. В результаті з такими людьми не вдавалося предметно поговорити чи, принаймні, закликати їх до дотримання вимог статутної дисципліни. Аж до втручання представників міліції, або військовослужбовців Військової служби правопорядку.
Заступник військового комісара поділився також і власними спостереженнями щодо дій таких «героїв сьогодення». Відомо ж, що у тверезого в голові – то у п’яниці на язиці. А відтак, можна зробити певний екскурс у розуміння проблем, пов’язаних із призовною кампанією.
Отже, мобілізовані п’яні «партизани» зазвичай поводять себе зухвало, а іноді й агресивно. Пари алкоголю настільки сильно їм затуманюють мозок, що вони вважають себе героями, «асами» військової справи. Мабуть, саме через це в грубій формі критикують Збройні Сили, а найбільше – всіх штатних військовослужбовців задіяних у роботі військкомату. Прикро, що така нісенітниця звучить з вуст потенційних захисників Вітчизни, мислення яких, на жаль, дуже обмежене, мабуть саме через це вони не хочуть і не можуть сприймати справжній стан речей, а бачать перед собою лише те, що самі собі нафантазували.
Дивує у цій ситуації повна відсутність розуміння власного становища (як деструктивного елементу військової дисципліни) та особливості мобілізації, яка в незалежній українській державі проводиться вперше. Критикуючи персонал військкомату такі люди забувають, що на призовних дільницях офіцери і рядові щодня опрацьовують величезну кількість інформації, ознайомлюються з особовими справами людей, які стоять на обліку, організовують їхнє сповіщення про прибуття у військкомат та забезпечують відправку до військових частин. Найважливіше, що така робота відбувається оперативно і без збоїв, тобто команди формують у повному об’ємі і вчасно доставляють до місць призначення. Дуже сумнівно, що хтось із захмелілих мобілізованих критиків зміг би так само ефективно працювати в нинішніх непростих умовах особливого стану в країні.
Захмелілі військовослужбовці, які були викликані на призовний пункт і ще донедавна були цивільними людьми, нерідко хваляться своєю сміливістю та високим бойовим вишколом. Проте, потрапляючи у розташування військових частин та стикаючись з труднощами реальної військової служби – дуже швидко «здуваються». Відсутність дисципліни та відповідальності призводить до того, що вони не можуть впоратися з виконанням навіть елементарних завдань. Тож важко уявити, як такі «герої» зможуть ефективно і правильно діяти у бойових умовах.
Для боротьби із такими негативними проявами у військкоматах Волинської області було запроваджено цілий комплекс заходів. Приборкувати найбільших дебоширів викликалися наряди міліції. Правоохоронці складали на них адміністративні протоколи, декого карали штрафами, а найбільшим любителям випити суд призначав 40 годин громадсько-виправних робіт. Свою посильну та дієву допомогу надавали і представники Самооборони Майдану, які під час революції запровадили у своїх рядах жорсткий «сухий закон», тому вимагали дотримання таких принципів і від мобілізованих. У тих випадках, коли мобілізований через надмірну кількість випитого алкоголю не міг триматися на ногах, його відправляли для реабілітації до місцевого наркологічного диспансеру. Після цього у військкоматі складався лист, у якому повідомлялося про неприйнятну поведінку військовослужбовця під час призову та відправки команд. Подібні повідомлення розсилалися на місце роботи, у сільські ради, та на домашню адресу мобілізованого громадянина, який дозволив собі у цей непростий час зловживати алкоголем.
– Всі ми живемо у непростих умовах, коли Російська федерація проти України практично розв’язала війну. Зважаючи на це, усім нам потрібно бути по один бік барикад у прагненні зберегти українську державність та недоторканість кордонів України. До такої серйозної справи, безсумнівно, потрібно підходити лише з тверезою головою і не на словах, а на ділі демонструвати власну здатність захищати рідний край від окупантів. Лише так можна досягнути успіху, на шляху перемоги українського народу над ворогом. П’яниця в цих непростих умовах – не просто порушник військової дисципліни, але й ідеологічний диверсант! – каже підполковник В. Боднарук
У якості післямови хотілося б озвучити ще одну думку із цього приводу. Бесіди, суспільна обструкція через листування із місцем роботи або проживання порушника, грошові штрафи або виправні роботи, які військовозобов’язаний відпрацює, у кращому випадку, після повторної демобілізації – це, звичайно, добре і по-європейському гуманно. Однак, в умовах передвоєнного періоду, коли не має часу на сентименти, чи не варто було б відродити таке поняття, як «гауптвахта»? Місце, де у відповідності до дисциплінарного статуту ЗС України, приводяться до ладу думки навіть у найгарячіших головах. Рішення, звичайно, за вищим командуванням. Але ж, потрібно десь і диверсантів утримувати.

Володимир Скоростецький

Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s