«Мене врятував наш лейтенант та хлопці-добровольці»

Posted: 04.02.2015 by rmclviv in Захисник Батьківщини!
Позначки:, , , , , , ,

Повернення додому, для бійців із зони АТО це довгоочікуваний та омріяний момент. Після довгих та напружених тижнів бойової роботи, знову побачити родину, опинитися у рідних стінах – це надає сил та наснаги. Про це мріяв і герой нашої розповіді солдат-сапер Роман Спринський, який днями повернувся на рідну Львівщину. Але його шлях додому із зони проведення Анти терористичної операції, не був ані легким, ані коротким…
23 січня солдат Роман Спринський разом із співслужбовцями займався укріпленням рубежів 29 блокпосту. Наші бійці займали оборону, а сапери, не зважаючи на вогонь з боку сепаратистів, зводили фортифікаційні укріплення навколо цієї важливої ділянки місцевості. Один з уламків від ворожого снаряда «прилетів» Романові у плече. Від болю боєць втратив свідомість.
– Пригадую,- каже Роман. – Що отямився вже у бліндажі від несамовитого болю у плечі.
Як з’ясувалося згодом, туди його непритомного під шкальним вогнем противника затягли лейтенант Костянтин Загоруйко та військовослужбовець призваний за мобілізацією старший солдат Владислав Ляхович. Завдяки вправним діям, офіцеру та солдату вдалося врятувати життя бойовому товаришу. Щоб надати Роману першу допомогу лейтенант-командир групи по рації зв’язався із добровольчим батальйоном «АЙДАР». «Сусіди» відгукнулися одразу та прийшли на допомогу: надали пораненому першу медичну допомогу та допомогли евакуювати Романа у польовий шпиталь міста Сватово. Уже там йому вправлять плече і накладуть гіпс, але нестерпний біль не даватиме спати ні вдень ні вночі. Лише після ін’єкції знеболювального препарату, солдату вдавалося подрімати кілька годин. Але, згадує Роман, в ту мить його більше турбував не біль, а думки про тих, хто залишився на передовій. Вже наступного дня він просився у лікарів відпустити його у базовий табір, мовляв, хоча б готуватиму своїм їжу. Для цього достатньо й однієї руки. А от хлопцям кашовар би знадобився, бо повертаючись у розташування підрозділу після бойового виходу на приготування їжі якось ні сил, ані бажання не залишається.
Проте, лікарі відправили відчайдуха не на передову, а лікуватися в тил. Нещодавно він повернувся у рідний Самбір. Зустріли Романа вдома тепло і щиро: не лише дружина та двійко маленьких синів, але й представники місцевої громади, учні. Діти принесли Роману квіти та малюнки, як вдячність за вірність українському народові. Чимало хороших слів цього дня звучало в адресу Романа Спринського, а командир військової частини, де проходить службу солдат-контрактник, полковник Олександр Корольов за мужність та героїзм проявлені під час виконання бойових завдань нагородив Романа Спринського почесною грамотою.
Роман дуже скромний, тому про його службову діяльність розповів командир підрозділу. З’ясувалось, що це було не перше відрядження солдата на Схід. Перший виїзд був у Херсонську область для укріплення рубежів після анексії Криму. Згодом, у складі екіпажу БМР-2 (бойової машини розгородження), солдат вибув для виконання бойових завдань в АТО. З липня по вересень 2014 року солдат Роман Спринський провів у найгарячіших ділянках Луганської області: побував на Веселій горі, на БМРі проробляв проходи у мінних полях ворогів, супроводжуючи колони нашої військової техніки.
Після одужання солдат сподівається повернутись у свій підрозділ та вирушити у зону проведення АТО.

Володимир Скоростецький

Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s