Залізний екіпаж сталевої машини

Posted: 16.02.2015 by rmclviv in ВАЖЛИВО!!!
Позначки:, , ,

Для когось війна – жахлива картинка на екрані телевізора. Для них – частина повсякденної роботи. У своїх вчинках хлопці, які проходять службу в одному з інженерних підрозділів на Львівщині, не вбачають нічого надзвичайного. «Така вже в нас робота»: іронізують сапери. Однак, можна із впевненістю сказати, що жодна операція, яка проводилася в зоні АТО, в тій чи іншій мірі не обходилася без їхньої участі.
Основною рушійною силою для виконання бойових завдань у військовій частині є групи мінування та розмінування та екіпажі бойових машин розгородження БМР-2. На цих сталевих «мастодонтах» галицькі сапери готові з’їздити хоч до чорта в гості.

Steel Vehicle Iron Crew

For ones war is a horrible picture on TV screen. For them it is a part of their daily work. The guys who are on military service in one of the engineer units that is located in Lviv region do not think their work is special. «It is just our work”, -combat engineers say ironically. But you can be sure that none of operations in the ATO zone could do more or less without them. The main mission force in the military unit is mining and demining groups and obstacle clearing vehicle crews. In these steel “mastodons” sapers from Halichina are ready to go on a visit even to devil.

Один з таких випадків трапився ще 26 жовтня 2014 року. Коли екіпаж машини БМР-2: механік-водій рядовий Олександр Дикий та командир машини прапорщик Іван Грех виїжджали до 32 блокпосту, який тоді перебував в оточенні. Вони супроводжували автомобіль із продуктами, але доставити довгоочікуваний вантаж бойовим друзям не вийшло. Адже дорогою сепаратисти двічі підривали машину на фугасах керованої дії. Через значну силу вибуху механік-водій втратив свідомість, але 53-и річний прапорщик Іван Грех врятував свого побратима. Тоді екіпаж евакуювали на 31 блокпост бійці-нацгвардійці.
Інший екіпаж БМР-2, на чолі із старшим сержантом Богданом Бавдисом, розпочав виконання своїх бойових завдань на початку 2015 року. 20 січня в районі населеного пункту Спартак Донецької області, супроводжуючи колону загальновійськової техніки сил АТО, сапери підірвалися на фугасі керованої дії та були обстріляні сепаратистами. Цей день водій-механік солдат Олександр Бороліс згадує неохоче: пам’ятаю, каже, сильний вибух під днищем машини.
– Ми із сержантом Бавдисом вибираємося із машини. Дивимось – гусениця розірвана і стирчить з катків. І в цей момент по нам почали «сєпари» гамселити із чого тільки можна: гранатомети, стрілковка і чого там тільки не було! Навіть з гармати танку пару разів вгатили! Ми сховались під машину, у цей же час нас почали підтримувати вогнем військовослужбовці 93 окремої механізованої бригади…Наші піхотинці просто молодці!!! Якщо б не вони – не знаю, як усе б закінчилося. – розповідає солдат Олександр Бороліс . – У бою я отримав проникаюче поранення руки, та був доставлений в лікарню міста Соледар. А командира контузило, але Богдан Бавдис відмовився від госпіталізації.
26 січня 2015 року наші спецпризначенці штурмували шахту в населеному пункті Жаркоє і знову старший сержант Богдан Бавдис був у передових бойових порядках вже на новому БМРі. У екіпажі з іншим механіком-водієм, але не менш вправним, сержантом Іваном Ковалем. Сапери супроводжували наші війська до наміченої цілі. На шляху нашого наступу ворог застосував димову завісу, намагаючись спантеличити наших військовослужбовців.
– У диму, – розповідає сержант Іван Коваль. – Ми із «Дєдом» (радіопозивний старшого сержанта Богдана Бавдиса) «зловили» правим катком першу протитанкову міну, але доїхали до моста. Там усі наші війська зупинилися і почали перегруповуватися, ми ж просунулись на територію самої шахти. Наробили там трохи «шуму»: підірвали ще одну протитанкову міну, проїхали по полю, де «зняли» незліченну кількість протипіхотних мін та гранат Ф-1 і РГД-5 на розтяжках. Повернувшись до своїх залишили БМРа біля моста і пішли в атаку разом із спецпризначенцями та зайняли одну із будівель неподалік від шахти. Тримали оборону під шквальним вогнем противника.
За час бою снаряд влучив неподалік вікна де відстрілювались сержант Іван Коваль із старшим сержантом Богданом Бавдисом. Ударною хвилею їх відкинуло в середину приміщення, але ушкоджень ніхто не зазнав. Під час цього бою, як повідомив солдат контрактник Іван Коваль, серед наших було двоє поранених осколком від снаряду, яких одразу евакуювали. Шахту все ж таки взяли, близько другої ночі усе стихло і саперів відвели у безпечне місце, надавши змогу перепочити.
На початку лютого екіпаж БМР-а брав участь у визволенні славнозвісного населеного пункту Логвіно, що неподалік Дебальцеве. Знову дорога і попереду сил АТО на своєму БМР-і старший сержанта Богдан Бавдис, механік-водій сержант Іван Коваль та сапер солдат Леонід Павлов.
– Цей день був менш сприятливим для нас. Сепаратисти стягнули значні сили до Дебальцевого і нам було зовсім не солодко, – каже Богдан Бавдис. – Завдання наше було як і завжди: пророблення проходу у мінних полях противника. Але із самого ранку ворог нещадно поливав нас із «Градів», обстрілював з гармат танків та мінометів. Під час руху, біля в’їзду в населений пункт, перед мостом, у нас влучив снаряд і машин вийшла з ладу: загорілася проводка, заклинила коробка передач. Ми почали відступити до своїх під вогнем противника.
Коли це було зроблено, екіпаж БМР-а зайняв оборону разом із десантниками. Цього дня саперам з Галичини довелося ще добряче повоювати: відбити не одну атаку сепаратистів. Зупинено було навіть колону із трьох ворожих танків.
Сьогодні старший сержант Богдан Бавдис, сержант Іван Коваль та солдат Леонід Павлов перебувають у лікарні міста Артеміськ Донецької області з діагнозом контузія. Кожен із них сподіваєтьсяя, що війна скоро закінчиться і усі повернуться додому цілими та неушкодженими. Але якщо ворог і надалі сунутиме на наші землі, усі вони неодмінно знову поїдуть на фронт!

Володимир Скоростецький.

One of such incidents took place on October, 26 2014. When obstacle clearing vehicle crew: driver private Olexandr Dikiy and the vehicle commander praporshik/warrant officer/ Ivan Hreh leaved for the 32-nd  block post that was in encirclement that time. They convoyed a car with food but they did not manage to deliver the load to their friends in battle. The separatists undermined their vehicle twice on landmines with remote control. The driver lost conscious because of violent explosion but 53years old praporshik Ivan Hreh saved his life. The crew was evacuated to the 31-st block post by state troopers.
The other obstacle clearing vehicle headed by senior sergeant Bohdan Bavdis started its mission at the beginning of 2015. On January,20 near town Spartak/Donetsk region/ sapers were undermined  on a landmine with remote control while they convoyed  ATO forces combined technique train. Then they were fired on by separatists. driver private Olexandr Borolis does not like to speak about that day:  I just remember strong explosion under our car.
– Together with sergeant Bavdis we get out of the car.  We look and see that the track is torn open and sticks out of the running roller. And at the same moment the separatists started firing on from all they had: small arms, grenade launchers and everything! They even fired on from a tank a couple of times! We hid ourselves under the car and got a fire support from the 93-rd separate mobile brigade…Our infantry is just great!!! If not them then I do not know how it all would end up. Private Olexandr Borolis says. – I got wounded into arm and was taken to hospital in Soledar. And commander was shell-shocked but Bohdan Bavdis refused from hospitalization.
On January, 26 our special troops attacked a mine in Zharkoe and again senior sergeant Bohdan Bavdis was in front of all in a new obstacle clearing vehicle. The crew got a new driver, but no less skillful, sergeant Ivan Koval.  Combat engineers convoyed our troops to the target. On their way the enemy used smoke screen trying to disorientate our soldiers.
– In smoke, – Sergeant Ivan Koval says, – me and “Granfather” (sergeant Bohdan Bavdis radio call sign) “caught” the first antitank mine with our right roller but managed to get to the bridge. We all stopped there and started regrouping since we were already on the territory of the mine. We made “noise” there: undermined one more antitank mine, crossed the field where we “gathered” countless number of antipersonnel mines and grenades on stretchings.  When we came back we left the vehicle and joined the infantry troops. Together with them we occupied one of the buildings. We held the fort under massed-intense enemy’s fire.
During the combat a missile hit the window where sergeant Ivan Koval held the fort together with senior sergeant Bohdan Bavdis. They were thrown back to the middle of the premise by air-blast, but they were not wounded. Contract soldier Ivan Koval said that two of our soldiers were wounded during the combat, they were evacuated immediately. The mine was seized, it became quite closer to 2 a.m. and sapers were taken to a safe place where they could rest.
At the beginning of February obstacle cleaning vehicle crew took part in liberation of the well known town Logvino, that is near Debaltseve.  They move again and againsenior sergeant Bohdan Bavdis, driver sergeant Ivan Koval and saper private Leonid Pavlov are ahead of our troops in their vehicle.
– It was not our day. Separatists concentrated a lot of troops in Debaltseve and life was not easy.  –Bohdan Bavdis says. – Our task was as always: to make a path in enemy’s mine fields. From the very morning we were under heavy fire from “Grads”, tanks and grenade launchers. During the drive next to the village entrance, in front of the bridge, we were hit by a missile and the vehicle was disabled: the lead was on fire, gearbox got jammed.  We started moving back under enemy’s fire.
When it was done the crew held the fort together with paratroopers. That day combat engineers from Halichina had to fight hard: they repulsed several enemy attacks. They even stopped a train with three enemy tanks.
Today senior sergeant Bohdan Bavdis, sergeant Ivan Koval and private Leonid Pavlov are in hospital in Artemivsk/Donetsk region/. All three are shell-shoked. And all three hope that the war will stop very soon and they will come back to their homes. But if the enemy does not stop and keep on pretending on our territory they will definitely return to the front!

Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s