На вшанування пам’яті героїв Другої Світової війни та увічнення внеску в перемогу над нацистами українського народу в зоні антитерористичної операції проходить патріотичний автопробіг військової ретро-техніки за маршрутом Київ-Слав’янськ-Красноармійськ-Зелене Поле-Волноваха та Маріуполь. Захід було організовано з ініціативи Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України у співпраці з фахівцями Національного військово-історичного музею України та представниками волонтерських організацій.
Колона у складі двох відреставрованих мотоциклів М-72 та МВ-750, автомобіля армійського зразка Chevrolet, що поставлявся США в країни-союзниці по антигітлерівській коаліції в період Другої Світової війни відтвореного на базі вантажівки ГАЗ-69 та трофейного легкого багатоцільового заднє привідного армійського автомобіля Volkswagen Kubelwagen своєю появою спричинила у центрі Слов’янська, що на Донеччині справжній фурор – за лічені хвилини експозицію оточили чимало городян, які в той час знаходилися на площі перед райдержадміністрацію. Деякі відразу заходилися оглядати зразки військової техніки, а інші – телефонувати рідним, друзям, знайомим переповідаючи про те, що відбувається на площі. А коли зі сцени залунали ще й пісні знайомі не одному післявоєнному поколінню, на імпровізованому танцювальному майданчику закружляли пари у вихорі запальних «Смуглянки», «Ми – Українці!» та інших.
Та звичайно найбільше цікавості до експозиції виявили дітлахи яким було дозволено майже все – посидіти кабіні вантажного автомобіля, за кермом мотоцикла та чудернацької машини-кабріолета. А ще – сфотографуватися з учасниками автопробігу, які також були одягнуті у військові однострої того періоду та потримати в руках раритетні зразки озброєння.
Як розповів представник Національного військово-історичного музею України Володимир Матюшенко обрана техніка є досить цікавою з історичної точки зору.
– Ось візьмемо до прикладу армійський варіант цивільного мотоцикла К-750 – МВ -750. Його унікальність полягає в тому, що має привід на коляску та блокування диференціалу. Це дозволяє проходити йому будь-які дорожні перешкоди і фактично не буксувати.
Не менш цікавою є й історія ще одного нашого зразка мотоцикла М72 котрий є копією німецького BMW. На початку 1940 року в СССР було прийнято рішення про налагодження виробництва спеціального армійського важкого мотоцикла. У якості зразка для повного копіювання було обрано BMW R71, який до того часу досить добре зарекомендував себе у вермахті. Було закуплено п’ять мотоциклів, причому їх закупили анонімно у Швеції. А вже з весни 1941 року виробництво М72 було налагоджено на виробничих потужностях Московського мотоциклетного заводу. Машина збиралася у кооперації з іншими підприємствами: на ЗіСі було розроблено документацію та налагоджено випуск двигунів, на теперішньому АЗЛК виготовляли коробки передач, ГАЗ – карданний вал та бокову коляску. Більше того його випускали і в нас – у Харкові, а двигуни постачалися Київським заводом медичних інструментів.
З 1955 року мотоцикли М72 поступили у торгівельні мережі. Цивільні моделі вирізнялися покращеним двигуном, підсиленими колесами та рамою, торсіонною підвіскою колеса коляски, оновленою кольоровою гамою та надписом «Ірбіт» на бакові. Однак усі цивільні мотоцикли перебували на військовому обліку у військкоматах і на військовий час підлягали вилученню для потреб армії.
Подальшого розвитку цієї моделі М-72 М не вийшло, так як було прийнято рішення перейти на модель М-61 із верхньоклапанним двигуном із подальшими модифікаціями, більш відомими в народі, як «урали».
Теплою та, можна й так сказати, душевною виявилася зустріч подорожуючих із краматорчанами, котрі впродовж маршруту слідування містом до виставкової точки радісно вітали авангардний М-72 із блакитно-жовтим полотнищем.
Городяни, як і в попереднього разу навперейми кинулися до людей в одностроях із пришпиленими червоними маками, на знак поваги до пам’яті загиблих у Другій Світовій.
Охочих поспілкуватися за якихось півгодини набралося зо сто чоловік, а як залунала музика із раритетного патефона, що органічно почувався на тлі інших експонатів та додавав певного шарму то навіть й припрошувати не довелося…
Учасник подорожі киянин Леонід Бондар розповів про те, що під час планування цього автопробігу організатори відчували деякі перестороги.
– Однак усі вони розвіялися щирістю місцевого люду, бажання до мирного життя у квітучій державі. Гадаю, що цей проект має право на життя. Чесно кажучи по-людськи відчуваю повне задоволення від того що погодився взяти участь у такій благородній справі. Адже наша мета вшанувати пам’ять наших дідів і прадідів, які віддали своє життя заради наступних поколінь, а також поспілкуватися із нині ще живими ветеранами і, загалом, з жителями, які потрапили в горнило бойових дій та на власному життєвому досвіді переконалися в тому, ціною яких зусиль була здобута Перемога.
Варто зазначити, що в групі ентузіастів не лише працівники музею, а й такі, яким небайдуже усе те, що пов’язано із реконструкцією та відтворенням певних віх багатогранної на події людської еволюції. До слова аби відобразити повністю обраний період необхідно не лише досконало володіти теоретичними аспектами, а й намагатися поспілкуватися із прямим носіями необхідної інформації – варто вловити не лише суть, а й емоційний настрій воїна відтворюваного періоду. На їх щастя ще живі ті люди, які на своїх плечах винесли тягар та лихоліття Другої Світової війни.

Віталій ІВАНОВ.

Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s