Вісім місяців ЩАСТЯ

Posted: 16.06.2015 by rmclviv in АТО
Позначки:, ,

Військовослужбовці цього підрозділу на передовій позиції в районі населеного пункту Щастя, вже вісім місяців. До постійних обстрілів, зі сторони тимчасово окупованих територій, так званої «ЛНР», їм не звикати.
Водій бронетранспортера, рядовий за мобілізацією Костянтин, у складі 92-ї окремої механізованої бригади, на «передку» з жовтня минулого року. За цей час він знайшов багато друзів, а військові, з якими він боронить рубежі рідної держави, вже давно стали – братами.
– Ті три села, що знаходяться навпроти нас, то там їхні (російських найманців, які воюють на стороні терористичних банд формувань «ЛНР» – прим. Авт.) позиції, – розповідає Костянтин. – Вдень мало стріляють, здебільшого, як стемніє та вночі.
Пересуватися по передньому краю оборони доводиться максимально швидко. З розповідей військових, з іншої сторони працює снайпер. Бойовики змінили тактику ведення бою. Починають обстріл, провокують бійців Збройних Сил України на відкриття вогню у відповідь, аби засікти вогневі позиції.
– Ми відкриваємо вогонь у відповідь лише за наказом командування, – продовжує військовий, – і, лише, у тому випадку, коли стовідсотково «засікли» позицію ворога, та працюємо на повну її «зачистку».
Костянтину 33 роки, родом з Сумщини. На гражданці, закінчивши технікум, отримав спеціальність водія-механіка, а перед мобілізацією працював в приватній фірмі охоронцем. Коли була оголошена третя хвиля мобілізації та отримавши повістку на руки, без вагань прибув до військового комісаріату. Протягом двох місяців були навчання на полігоні опанування нової спеціальності – водія бронетранспортера. А з середини жовтня і по сьогоднішній день, без ротації на передовій. Зізнається – важко, а в деяких випадках, особливо на початку, було лячно. Адже постійно перебуваєш під обстрілами.
Сутеніє… Через годину чути поодинокі постріли з протилежної сторони. Військові не відповідають. Раптом починає працювати зенітна установка, бойовики ведуть вогонь розривними набоями, всі в укриття.
– Знову стріляли з зенітки. Вони ж розривними луплять, якби трохи лівіше взяли то вийшло б над нами, могло посікти осколками, – пояснює Костя. – Напевно від злісті гатять навмання, адже на провокації ми не ведемося і позицій не розкриваємо.
За декілька хвилин обстріл завершується. Знову поодинокі постріли.
Кожен день на охопленому війною Сході напружений, а кожна ніч може стати останньою. Та зміцнюють бойовий дух солдатів дитячі малюнки, листівки, розвішані скрізь, де тільки можна. Дивляться на них сумні солдатські очі, а в серці проростає зерно надії та сподівання. Аж раптом, хвиля залпового вогню жене геть такі солодкі думки про дім.
Але, не зважаючи ні на що, ми, українці, здобудемо перемогу, адже це наша рідна земля і ми не допустимо щоб ворог на ній панував!

Сергій БЕРЕЦЬ,
Із зони АТО, сектор «А»

Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s