Сьогодні, 12 листопада, на Львівщину із зони антитерористичної операції у повному складі повернувся перший механізований батальйон 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького.
Мужні воїни Залізної бригади виконували бойові завдання на Луганщині упродовж майже цілого року. Вони героїчно на смузі розмежування протистояли проти сепаратистів та російських найманців, відстоюючи незалежність нашої Вітчизни.
Ешелон із особовим складом та штатною технікою прибув сьогодні вранці на станцію розвантаження у Жовківському районі Львівської області. Героїв зустрічала місцева громада на чолі із представниками місцевої влади двох районів — Яворівського та Жовківського. Школярі різного віку для зустрічі воїнів-залізняків приготували квіти і постійно вигукували: «Героям — Слава!».
— Маю честь зустрічати сьогодні перший механізований батальйон на тому ж самому місці, звідки вони у березні 2014 року відбували у складі першої батальйонної тактичної групи на схід України, — наголосив у вітальному слові тимчасово виконуючий обов’язки командира 24-ї окремої механізованої бригади підполковник Олександр Ковтун. — Хочу подякувати всім за мужність, розуміння і любов до України. На серці одночасно і радісно, що військовослужбовці повернулися до дому, і сумно, через те, що не обійшлося без втрат. Командир батальйону, який у минулому році виводив звідси свій батальйон поклав своє життя на полі бою, — сказав він.
Підполковник Олександр Ковтун закликав всіх присутніх вшанувати пам’ять загиблих воїнів-залізняків хвилиною мовчання. Після чого він вручив військовослужбовцям нагороди, які надійшли поки хлопці їхали з Донбасу додому.
Голова Яворівської районної держаної адміністрації Орест Гнип привітав із поверненням на рідну землю особовий склад батальйону і передав грамоти-подяки для кожного військовослужбовця.
Змучені, але щасливі воїни Залізної бригади стояли у строю біля своєї бойової техніки. Вони вже вдома, де панує спокій, який вони виборювали у запеклих боях на Донбасі. У 2014 році вони першими вирушили на захист кордонів України. Спочатку прикривали північний напрямок на Сумщині. Далі рушили на Донбас. Звільняли від сепаратистів Миколаївку, Лисичанськ, Красний Лиман, Сіверськ, і практично дійшли до Ровеньків, який розташований на Українсько-Російському кордоні. І майже рік стримували посягання російсько-терористичних угруповань уздовж Бахмутського шляху.
Попереду в них зустріч із рідними та близькими, які вже зачекалися своїх героїв. А після короткого відпочинку — чергова чоловіча робота: участь у спільних українсько-американсько-канадських навчаннях. Потім знову на схід…

Вадим БАКАЙ.

Залишити відповідь

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s